пониклий

пониклий: -а, -е.

1) Дієприкм. акт. мин. ч. до поникнути.

2) у знач. прикм. Похилений.

3) у знач. прикм. Полеглий (про траву, злакові).

4) у знач. прикм. Який звисає, звислий.

5) у знач. прикм. Пригнічений. || перен. Який має похмурий вигляд.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

пониклий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пониклість — лості, ж. Стан за знач. пониклий … Український тлумачний словник
поникло — Присл. до пониклий 4) … Український тлумачний словник
пригнічений — I (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), придавлений, пригноблений, пониклий, прибитий, приголомшений, побитий, у[в]битий, розтоптаний II ▶ див. гнітючий, пригноблений I … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике